ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ
УДК 377.3.:37.091.33
Василина Мацарська
(Кам’янець-Подільський)

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Анотація
Стаття «Інноваційні технології на заняттях з української мови та літератури» має на меті сучасний розвиток педагога-словесника у сфері виховання творчої молоді, реформування змісту освіти, впровадження нових форм і методів навчання.
Ключові слов:інноваційні технології, креативність, форми та методи навчання.
Abstract
The article "Innovative Technolo
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
· Дуже важливим на сьогодні є питання креативності молодого покоління. Процес формування креативності студентів є досить нелегким і потребує управління саме педагогами також креативними, творчими, цікавими, неординарними для своїх наступників, а також педагогічно та психологічно освіченими. Важливим у навчально-виховному процесі є оновлення змісту освіти, впровадження інноваційних форм і методів навчання.
Педагогічна інновація – процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведень) для розв’язування тих педагогічних проблем, які до цього розв’язувались по-іншому. Уна сьогодні найпоширенішими для використання є такі методи викладання як індивідуалізоване навчання, кооперативне навчання та критичне мислення.
Індивідуалізоване навчання є методом викладання, який ураховує внесок кожного студента до процесу навчання. Цей метод ґрунтується на думці, що не може бути двох дітей, які могли би брати участь у навчальних заняттях цілком однаково. На заняттях студенти виявляють власні знання, навички, ставлення, особливості темпераменту тощо. Таке навчання допомагає студентам розвивати свій потенціал, оскільки вони можуть ставити собі цілі та досягти їх у процесі навчання. Уважно спостерігаючи за студентами та виявляючи їх інтереси та сильні сторони, треба допомагати дітям вирішувати їх проблеми такими шляхами, які б відповідали їхньому стилю навчання. Індивідуалізоване навчання також допомагає поєднати студента та навчальну програму. Це дозволяє визначити, що потрібно викладати. Ідеї і теми навчальної програми повинні визначитись з врахуванням інтересів і потреб студентів, вимог навчальної програми. У самому широкому значенні індивідуалізація може стосуватись цілої групи, оскільки кожна група є унікальним мікро-суспільством із власними інтересами, уподобаннями нормами поведінки. Такі індивідуальні властивості включають: сімейну культуру, вік (рівень) розвитку , стать, стиль навчання, потреби, можливості, темперамент, інтереси та само сприйняття.
Кооперативне навчання стало популярним завдяки багатьом причинам: воно допомагає працювати з великою кількістю студентів, удосконалювати академічні досягнення та соціальний розвиток.
Важливість кооперативного навчання обумовлена кількома аспектами:
- можливість установлення рівноправних партнерських стосунків між викладачем та студентом;
- організація у процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається;
- можливість практичної реалізації суб’єктивного й особистісного зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу.
Основними елементами кооперативного навчання є:
- позитивна взаємозалежність. Успіх кожного члена групи залежить від іншого учасника цієї групи. У позитивно взаємозалежних групах кожен студент має два обов’язки: він повинен знати обсяг навчального матеріалу і, крім того, повинен забезпечити вивчення цього матеріалу кожним іншим членом групи;
- особиста відповідальність. Оцінювання кожного іншими членами групи;
- особистісна взаємодія. Члени групи перебувають у тісній близькості, діалог здійснюється так, що сприяє успіху. При цьому студенти співпрацюють, пояснюють, сперечаються і пов’язують матеріал, вивчений сьогодні, з тим, який вони засвоїли раніше;
- соціальні навички. Студентів треба вчити спілкуванню, лідерству, формувати у них довіру до оточуючих, прищеплювати навички вирішення конфліктів. Іншими словами, якщо в студентів немає соціальних навичок, кооперативне навчання багато в чому втрачає свою цінність.
Для організації діалогів, живого взаємозв’язку між викладачем та студентами, створення умов для власного вираження кожного студента, потрібно впроваджував у вивчення мови нетрадиційні заняття. Саме нетрадиційні вправи, нетрадиційно побудовані заняття можуть викликати інтерес навіть при вивченні найскладнішого теоретичного матеріалу, а «живинка» на занятті активізує найпасивніших. Звичайно, перетворити складний процес засвоєння знань у гру чи свято – нереально. Проте зробити цікавішим вивчення курсу можна і потрібно. Викладач завжди повинен бути у пошуку нових форм і методів викладання свого предмета. Цьому сприяють нестандартні підходи у викладанні української мови та літератури. Такі підходи здійснюються через проведення так званих нестандартних занять, організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки виучуваного матеріалу. Кожне нестандартне заняття, перш за все навчає, розвиває, виховує. При виборі типу заняття важливо враховувати вікові особливості студентів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному заняття. Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах нестандартних (традиційних) занять, а саме: при сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, при актуалізації знань та вмінь студентів, при закріпленні тощо.
Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на занятті, активізують студентів, сприяють розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явища чи проблему не однобоко, а багатогранно.
На відміну від звичайного заняття
·, мета якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного студента. Адже основним завданням для кожного викладача є підключити студента до активної та самостійної діяльності, поставити його в позицію суб’єкта цієї діяльності. Практична самостійна діяльність – це найважливіша умова формування працьовитості та відповідальності. Ось чому таким важливим фактором є взаємодія викладача та студента на занятті. Зацікавленість, викликана викладача на занятті, як тимчасовий психологічний стан, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань чи предмета.
Тому використання й проведення різних занять є найефективнішим засобом, для організації колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботі студентів, що сприяє досягненню високих результатів у роботі. Емоційному настрою студентів на таких заняттях сприяють стимулюючі репліки ввикладача: «Правильно, молодці», «Оцінимо відповідь разом», «Давайте поміркуємо». Такі звернення налаштовують на атмосферу співпраці. Спостерігаючи під час нетрадиційних занять за студентами, можна сказати, що вони надають перевагу саме таким заняттям. На них відчувається співпраця з педагогом, формуються позитивні мотиви, навчально-пізнавальної діяльності. Від викладача залежить, яким буде його заняття: зміст заняття, засоби і форми навчання. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парках», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, налаштувати студента на успіх, виявити здібність до творчості. Вміле застосування інноваційних форм роботи дасть змогу викладачеві успішно розв’язати порушені проблеми. Важливою проблемою є те, що студенти розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі студенти не будуть мислити критично, поки викладач не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню студентів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр.
Важливим є спілкування, співпраця викладача та студентів на занятті.
Не можна залишати без уваги заняття української мови та літератури, в ході яких відбуваються процеси обговорення і «польоти живої думки», де студенти збагачуються новими ідеями – це такі форми інноваційної діяльності, як інтерактивні заняття, проектно-пошукові хвилини, експериментальні секції, ділові ігри тощо.
Необхідно пам’ятати, що людина розвивається і проявляється в діяльності, спрямованій на пізнання і творче перетворення оточуючого світу засобом знань, умінь та навичок, під час чого вона самовдосконалюється, а також вдосконалює умови свого існування. Дуже корисною може стати думка В.О. Сухомлинського: «інформація надходить двома безперервними зустрічними потоками від рук до мозку і від мозку до рук. Руки думають, і в ці моменти як раз прокидаються творчі ділянки мозку». Тому важливим є використання образотворчих засобів на заняттях української мови та літератури, в процесі інтеграції із образотворчою діяльністю.
Під творчістю розуміють створення нових за задумом культурних чи матеріальних цінностей. Саме індивідуальна неповторність та унікальність особистості, яку навчають, роблять її носієм унікального досвіду і потенційним творцем нового. Креативні уміння студентів формуються завдяки цілеспрямованій системі навчання за допомогою спеціальної методики, що побудована з урахуванням індивідуальних особливостей студентів та їх здатності до творчості. Найбільший вплив на формування креативних умінь студентів та розвитку їх творчих здібностей надають організаційно-педагогічні умови, а саме: застосування ефективних технологій, методів навчання, використання прогресивних організаційних форм навчально-пізнавальної роботи. Креативність «пробуджується» на заняттях проблемного навчання, при застосуванні методів інтерактивну; під час навчання за проектними технологіями; під час занять-спостережень та обговорень явищ у літературі; в процесі знайомства із авторськими технологіями створення мистецьких творів (інтеграція з образотворчим мистецтвом), під час діяльності в групах (з елементами змагань із віртуальними конкурентами) тощо. Важливу роль відіграють заняття з елементами пошукової діяльності, під час якої в студентів виникає новий погляд на проблему в традиційній ситуації. Здатність до творчого підходу дозволяє планувати створення власного проекту, власні художні твори, що є гарним стимулом до самостійного пошуку нових образів, до оригінального вирішення при їх створенні і сприяє накопиченню досвіду творчої діяльності.
Навчання у вищому навчальному закладі – один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю студента, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання – найголовнішого сподівання дитини.



Відомості про автора
Мацарська Василина Борисівна – викладач української мови та літератури Коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету, спеціалість II категорії;тел.0969010019; [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]; сертифікат:ТАК; про конференцію дізналася з оголошення на офіційному сайті Коледжу ПДАТУ.


Приложенные файлы


Добавить комментарий