Життя та творчість Олександра Довженка


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

Олександр Петрович Довженко – засновник української школи кінематографії, письменник, художник, класик світового кіномистецтва, якого називають Гомером ХХ століття. Народився 10 вересня 1894 року в селі Сосниця на Чернігівщині в селянській родині.Батько,Петро Семенович,належав до козацького стану. У сім`ї було 14 дітей,вижило лише двоє-Сашко та його сестра Поліна.Хлопець в дитинстві дуже любив матір(Одарку Миколаївну) та її пісні,про яку писав: “Народжена для пісень” Початкову освіту здобув в рідному селі. У 1914 році закінчив Глухівський учительський інститут.Вчителював у Житомирі,викладав фізику,природознавство,географію,історію,гімнастику. Восени 1917року Довженко переїхав до Києва,де вступив до комерційного інституту.Він також став вільним слухачем на природничому факультеті вузу. А коли відкрилася Академія мистецтв,то Довженко вступив і туди.У 1918 за напрямом Наркомосувикладав у Житомирській школіматематику, фізику, літературу тафізкультуру. Там же познайомився зпершою своєю дружиною — молодою вчителькою ВарвароюКриловою. Згодом,Довженко опиняється у лавах армії УНР. 1918 року Олександр Петрович повернувся до Житомира.У цей час місто було захоплене більшовиками. За вироком ЧК,він,як ворог робітничо-селянського уряду,провів три місяці в концтаборі.Та Довженка порятували “боротьбисти”.1919 року письменника знову заарештували як ворога більшовицької влади.І знову “боротьбистами” за активної участі Еллана-Блакитного вдалося визволити Довженка. Недовго перебував у партії боротьбистів.Потім став членом компартії більшовиків України. У 1921-1923 роках перебуває на дипломатичній роботі.Спочатку у Варшаві,а потім у Берліні.У 1923 Довженка виключають з партії,як він сам пояснював"Через те,що не встиг переєструватися з партії боротьбистів,до партії комуністичної» Але до кінця життя він так і залишиться безпартійним. Після повернення в Україну Довженко оселяється в Харкові,працює ілюстратором газети «Вісті ВУЦВК» під псевдонімом ”Сашко” Особливе місце в житті Довженка займає Одеса.У 1926 році у цьому місті починається його становлення як кіномитця. На одеській кінофабриці виходять його перші роботи “Вася – реформатор”, “Ягідка кохання”,а згодом фільм "Звенигора".Кінострічка про історію українськго народу з тріумфом обійшла екрани Європи,США,Канади. Його наступну роботу "Арсенал" більшість кінознавців вважають фільмом-поступкою перед владою,адже довелося засуджувати визвольні змагання українскьго народу після ухвалення самодержавства.У липні-листопаді 1929 року Довженко знімає фільм "Земля".Але критики кидаються звинувачувати його у нехтуванні висвітлення класової боротьби у захисті куркулів та ностальгії за минулим.Заборонена в Україні "Земля" між тим має грандіозний успіх у Європі.Італійські кінематографісти називають Довженка Гомером кіно. У Радянському Союзі стрічку реабілітують лише у 1958 році,після того,як за результатами міжнародного референдуму у Брюсселі вона увійде до 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно. На Батьківщині Довженка звинувачують у націоналізмі,його покидають колишні однодумці.Він їде до Москви і пише листа Сталіну,з проханням захистити його і допомогти творчо розвиватися.Сталін відгукнувся і на його замовлення режисер знімає стрічку "Аероград" про прекрасне і світле майбутнє. З початком Великої вітчизняної війни Довженко працюєкореспондентом у газетах "Красная Армия","Известия".У березні 1942 року друкує в "Известиях" статтю "Україна в огні".Однойменна назва належить і сценарію фільму,що його пише Довженко чесно,так як воно і є:"Як я бачу страждання мого народу.Якого спочатку здали ворогу,а потім звільняли від німецьких окупантів"Цей твір визнали антиленінським,ворожим партії У повоєнні роки Довженко зняв лише одним повнометражний фільм «Мічурін» та й то,на особисте замовлення Сталіна. Сам Довженко весь час тужив за Україною і у останні роки свого життя записав у щоденнику: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».Помер 25 листопада 1956 року на дачі під Москвою .Похований Довженко на Ново-Дівичому цвинтарі у Москві. Творчість олександра довженка “Україна в огні” Рік: 1942-1943Літературний рід: епосЖанр: кіноповістьТема: зображення початку війни з фашистськими загарбниками та відступу радянських військ.Ідея: незламність сили і непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом (за словами самого автора). Головні герої: родина Запорожців: Лаврін, Тетяна, їхні діти, п'ятеро синів - Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся, подруга Олесі Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.Композиція: 50 окремих епізодів-картинСюжет: вся родина Запорожців святкує п'ятдесят п'яту річницю Тетяни Запорожець. Починається війна, Тополівку захоплюють фашисти. У Тополівці обирають старосту. Усю молодь, зокрема Олесю і Христю, відправляють до Німеччини. Перебування Олесі в Німеччині. Лаврін вбиває Людвіга. Фашисти спалюють Тополівку. Німецькі війська відступають. Олеся повертається з Німеччини, зустрічається з Христею, а потім з Василем на рідній землі. Олеся проводжає свій рід на війну. Сюжетні лінії:-лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій)-лірична лінія Олесі і Василя-лінія Христі Хутірної-вчинки ворогів і поведінка ЛиманчукаПроблематика:-проблема національної самосвідомості людини й народу;-показ трагедійності тогочасних подій;-життя простої людини на війні і в тилу;-проблема цінності загальнолюдських ідеалів;-жінка на війні (Олеся Запорожець, Христя Хуторна, Мотря Левчиха). Особливості кіноповісті "Україна в огні":Елементи драми - діалогиНародна пісняОбрамлення твору: повість починається заспівомБагато епітетів, порівнянь, метафор «Україна у вогні»  присвячена подіям  Другої світової війни, долі сільської родини та простих селян.Кіноповість не була екранізована і не друкувалася майже 50 років. Зачарована десна Рік: 1957Жанр: автобіографічна кіноповість ("автобіографічне кінооповідання")Тема: щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.Ідея: заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою.Головні герої: два ліричні герої - Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина. Сюжет: чіткий сюжет відсутній.Композиція: твір можна поділити (умовно) на новели «Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи» плюс ліричні та публіцистичні відступи.Проблематика:-природа і людина-шлях народу та людини до щастя-прекрасне й потворне в житті-покликання, сутність людини-роль праці в житті людини-добро і зло-життя і смерть Особливості твору:-наявність двох ліричних героїв-фрагментарність, швидка зміна "кадрів"-народний гумор-вживання різноманітних художніх засобівКритик Л. Новиченко: «Зачарована Десна» — «найвидатніша в сучасній літературі розповідь про те, від яких духовно-поетичних “берегів” відчалюють народи — і разом із ними їхні художники — на переломі нової епохи, що вони беруть від свого історичного “дитинства” у майбутнє і що залишають у минулому».

Приложенные файлы


Добавить комментарий